Державний стандарт базової середньої освіти в адаптаційному циклі: підсумки впровадження  

5 червня 2024 р. на базі Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Анатолія Назаренка проходив методичний івент «Реалізація Державного стандарту базової середньої освіти в адаптаційному циклі: виклики, практики, рішення» за участю керівників, спеціалістів  структурних підрозділів органів місцевого самоврядування з питань освіти, директорів та консультантів ЦПР ПП, керівників закладів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, методистів Інституту.

Захід, спрямований  на презентацію практик впровадження нового Держстандарту на адаптаційному циклі, осмислення ціннісних засад НУШ та варіантів управлінських рішень в шкільній освіті в умовах реформування і війни, передбачав дві сесії:

– діалог-сесія управлінців та педагогів «Конценція НУШ: виклики і практики впровадження в адаптаційному циклі основної школи»,

– сесії за освітніми галузями «Адаптаційний цикл базової середньої освіти:  практичні аспекти впровадження Державного стандарту базової середньої освіти на Хмельниччині».

Відкрив захід ректор Інституту Віктор Очеретянко.

З вітальним словом до учасників звернулась начальник відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної та загальної середньої освіти і ресурсного забезпечення Департаменту освіти та науки Хмельницької ОДА Валентина Хоптова, наголосивши на важливості підготовки учителя та створенні сприятливого безпечного освітнього середовища для навчання та розвитку учнів/учениць.

Спікерами діалог-сесії управлінців та педагогів (модераторка Оксана Кошка) озвучено підходи до вирішення окремих питань, виклики і практики діяльності, зокрема:

– Адаптаційний цикл базової середньої освіти: досвід реалізації у Кам’янець-Подільській громаді (Сергій Мельник, начальник управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради),

– Як оцінити здобутки НУШ? Адаптаційний цикл навчання учнів: ключові вектори для аналізу керівника (Оксана Каліновська, директорка Дунаєвецького ліцею №4 Дунаєвецької міської ради),

– Як створити якісне інклюзивне освітнє середовище за новим «Порядком організації інклюзивного навчання в закладі загальної середньої світи»? (Ганна Синявська – завідувачка обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Інституту, Лариса Ільніцька – директорка Інклюзивно-ресурсного центру Кам’янець-Подільської міської ради, Оксана Токар – директорка Кам’янець-Подільської ліцею №3 Кам’янець-Подільської міської ради, регіональна тренерка НУШ з управлінської діяльності),

– Формування ціннісних орієнтирів особистості здобувача освіти в освітньому просторі ліцею (Світлана Станиця – директорка Городоцького ліцею №1 Городоцької міської ради, Антоніна Мазій – заступник директора з навчально – виховної роботи Городоцького ліцею №1),

– Штучний інтелект в еру цифрової трансформації шкільної освіти (Наталія Наконечна, методистка Інституту),

– Професійний розвиток учителя в умовах впровадження нового Держстандарту і суспільних викликів: підтримати кожного і кожну (Ольга Назаренко, директорка центру професійного розвитку педпрацівників Нетішинської міської ради, Світлана Бондарчук, заступник директора з навчально-виховної роботи Нетішинського академічного ліцею Нетішинської міської ради).

Презентовано підсумки соціологічного опитування керівників та педагогів Хмельниччини щодо реалізації адаптаційного циклу ДСБСО (Оксана Кошка, Людмила Гуменюк, НМЦ професійного розвитку керівних та педагогічних працівників установ і закладів дошкільної та загальної середньої освіти Інституту).

Ключові питання реалізації нового змісту освіти в основній школі стали предметом обговорення на секціях:

-Мовно-літературна освітня галузь: змінюємось разом з НУШ (модераторка Світлана Манзюк, методистка Інституту),

– Професійний розвиток вчителя іноземної мови в умовах нової української школи (модератори Тетяна Мороз, Лариса Луценко – методистки Інституту),

– Природнича освітня галузь в новій українській школі (модератори Лілія Мирна, Леонід Буймістер – методисти Інституту),

Природнича освітня галузь в новій українській школі. Географічний складник (модератор: Денис Галкін, методист Інституту),

– Технологічна освітня галузь в новій українській школі (модераторка Ніна Павич, методистка Інституту),

– Математична освітня галузь в НУШ (модераторка Людмила Гринчук, методистка Інституту),

Громадянська та історична освітня галузь в новій українській школі (модераторка Галина Кенц, методистка Інституту),

– Мистецька освітня галузь в новій українській школі (модераторка Анжела Махмутова, методистка Інституту),

– Інформатична освітня галузь в новій українській школі (модераторка Наталія Наконечна, методистка НМЦ навчально-інформаційного забезпечення, інформаційно-комунікаційних технологій та видавничої діяльності),

– Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь в новій українській школі (модератори: Тетяна Гіджеліцька, Віктор Левицький – методисти НМЦ професійного розвитку керівних та педагогічних працівників установ і закладів дошкільної та загальної середньої освіти),

Фізична культура в новій українській школі (модератор Роман Сандуляк, вчитель фізичної культури Дунаєвецького ліцею №3 Дунаєвецької міської ради, тренер НУШ).

Близько сотні педагогічних та керівних працівників, методистів, консультантів ЦПР ПП стали спікерами івенту.

Учасники івенту висловили переконання, що подальше впровадження ДСБСО потребує стратегії подальших дій, ключовими аспектами якої є:

– підтримка, професійний розвиток учителів та їх педагогічна свобода;

– інноваційні підходи до освітньої діяльності, забезпечення умов для реалізації траєкторії особистісного розвитку учнів/учениць;

– здійснення оцінки та моніторингу результатів впровадження для оперативного виявлення проблемних зон і вчасної корекції;

– залученість батьків та громади, реалізація педагогіки партнерства;

– фінансова підтримка, матеріально-технічне забезпечення тощо.

Висловлюємо сподівання, що аналітична робота з даного питання проведена/буде проведена педагогічними колективами ЗЗСО області і, навіть в умовах війни, буде продовжено забезпечення освітнього процесу,  засадничими цінностями якого є безпека, якість, доступність.