Великі люди – від землі, з народного кореня. Це – геніальні особистості, генії, що латиною означає «дух». У давньоримській міфології дух – покровитель, пізніше – добрий дух. А з часом – людина, якій притаманна в найвищій мірі обдарованість або талант.
Біографію Григорія Савича Сковороди, буквально, складають самі цікаві факти. Щоправда, якщо говорити з наукової точки зору, точної дати народження письменника встановити дослідникам так і не вдалося. Хоча озвучують 3 грудня 1722 року, та стверджувати з повною упевненістю, що це саме та славнозвісна дата, коли український народ отримав великого мислителя, філософа, письменника, музиканта та мандрівника, не можна. Річ у тому, що вона була встановлена аж за дві сотні років опісля. Єдиним джерелом, що може це підтвердити, є лист Г. Сковороди до друга, Михайла Ковалинського, у якому він розповідає про те, як відбувалося святкування його дня народження.
Такі непересічні постаті як Сковорода знаменують собою історію краю та нації. «Отож, без мандрівного філософа, байкаря, поета й перекладача Григорія Савича Сковороди нема ні славетних Чорнух, ні Полтавщини, ні України взагалі. Та не тільки полтавське село виплекало генія, а й він визначив долю своєї батьківщини».
Образ Григорія Сковороди оточений переказами та легендами, які з вуст в уста передавалися десятками років.
За словами його сучасників, він завжди мав при собі Біблію, записники з творами та думками, а також сопілку (флейту). Мандруючи, він спинявся у добрих людей, які приймали його не за гроші, а для того, щоби послухати. Він розповідав про інші міста та країни, про слово Боже та про науку, а ще по-дружньому підказував та давав практичні поради для життя.
Слава про таку надзвичайну людину швидко розліталася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи, були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
Щодо зустрічі Катерини ІІ з філософом існує декілька переказів. В одному з них говориться про те, що цариці було цікаво з ним поговорити. Він з’явився до двору, але не вклонився цариці, на відміну від інших. Звичайно, що цим була виказана неповага, але на питання чому він так вчинив, мислитель сказав розумно, мовляв, якщо Ви хотіли мене побачити, то як же зможете роздивитися, якщо я зігнуся.
Ще за однією історією говориться, що Г. Сковорода відпочивав обабіч дороги, поряд ходила вівця, коли до нього прийшли вісники від цариці і повідомили про те, що Катерина ІІ хоче, аби він жив у Петербурзі. На це письменник відповів: «Мені дудка і вівця дорожчі царського вінця».
Запрошували Г. Сковороду і до церковної служби, але на це він коротко і ясно говорив: «Не хочу поповнювати ряди фарисеїв».
Всім відомо, що мислитель усе життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо утримувався від сексуального життя.
Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчі надбання не були надруковані за життя, а тексти поширювалися шляхом переписування вручну.
Жоден твір Сковороди не було видано за його життя, навіть «Наркіс» як перший діалог про самопізнання опубліковано 1798 року анонімно. І все ж таки гармонія його мислення, творчості й діяльності була настільки впливовою, що зуміла підготувати підґрунтя для надзвичайно суттєвих культурних подій. До них належить передусім заснування Харківського університету в 1805 році. Найвідомішими фундаторами та спонсорами стали саме учні Сковороди, його друзі та знайомі…
(з відкритих джерел)
Крилаті думки з трактатів та листів філософа Григорія Сковороди
Сковорода – автор багатьох афоризмів і цитат, відомих нам ще зі школи. Його глибокі погляди та мудрі поради не втрачають своєї актуальності навіть крізь століття.
До 300-річчя від дня народження українського генія пропонуємо відеоролик крилатих висловів та цитат Григорія Сковороди про щастя, любов і правила життя, що варто пам’ятати.